Пунктами 68-70 Порядку про державну реєстрацію речовину прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 20І5 року № 1127 встановлено, що для |державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються:

1) документ, то посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт (зазначений документ не вимагається у :разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів);

3) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку Лід таким об’єктом (крім випадку, коли речове право на земельну діл(янку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об’єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки;

2) копія наказу Фонду державного майна про включений об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації; 

3) копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
4) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.
Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору або з прилюдних торгів. прДаються відповідний договір або свідоцтво про придбання майна з прилюдний, торгів (аукціонів) чи свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі – Закон про пресу) друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.     

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення. З

аяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації .

Згідно пункту 1.4 глави 1 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 №12/5 (далі – Положення), державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження та розгляд заяв з інших питань, зазначених у пункті 2.6 Положення, здійснюється такими реєструючими органами:

1) загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей), та/або зарубіжної сфери розповсюдження – Міністерством юстиції України;

2) місцевої сфери розповсюдження – головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 186 – 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 гривень).

Статтею 33 Закону про пресу передбачено, що контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Відповідно до статті 186 – 7 КУпАП недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, фізичних осіб - підприємців від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 гривень).

Згідно частини 1 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені ст. ст.186 – 6, 186 – 7 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Відповідно до пункту 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 для державної реєстрації права власності у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення- майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) подаються:

1) документ, що посвідчує право власності особи па майно, що передається у власність юридичної особи (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) акт приймання - передачі майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна;

3) рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом (у разі, коли передача майна здійснюється іншою юридичною особою);

4) письмова згода всіх співвласників (у разі, коли передача здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).

Звертаємо увагу! Справжність підписів на акті приймання - передачі майна або іншому документі, що підтверджує факт передачі такого майна, засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат».

Статтею 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запроваджено спрощену процедуру державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.

Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Поновлення актових записів цивільного стану проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану як досудове вирішення зазначеного питання.

Питання поновлення актових записів цивільного стану у разі їх втрати врегульовано Законом України “Про державну реєстрації актів цивільного стану” від 01.07.2010 та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5.

Заява про поновлення актового запису цивільного стану подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. До осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, відносяться: особа, щодо якої було складено актовий запис; один з батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальник неповнолітнього та опікун малолітнього; опікун недієздатної особи; спадкоємці померлого; представник органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються: документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану; свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складання. На підставі поновленого актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляються штампи “Запис поновлено” та “Повторно”. У разі якщо поновлено актовий запис цивільного стану щодо особи, яка померла (для вирішення спадкової справи), замість свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану може бути виданий витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Вы здесь: Home Управління юстиції інформує